Бузувірний, -а, -е. = безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде.
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання.
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка.
Допомина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Кружалко, -ка, с.
1) Ум. отъ кружало.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Палянка, -ки, ж.
1) = паленка.
2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Cм. паленя.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Ой став коник приставати. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть.
