Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся.
Обхватувати, -тую, -єш, сов. в. обхвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватне пишне стегно.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе.
Ріпка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ріпа.
2) Родъ игры.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
