Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.
2) Неженатый.
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав.
Угледіти, -джу, -диш, гл.
1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Як угледять, то христяться.
2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Утропі нар. Слѣдомъ.
