Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсуд

Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУД"
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Начесати Cм. начісувати.
Перетворити, -рю́, -риш, гл. 1) Пересоздать. 2) Передѣлать.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Устрочити, -чу, -чиш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.