безсуд
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Том 1, ст. 46.