Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсуд

Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУД"
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника. Св. Л. 108.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе. Н. Вол. у.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл.до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ). Вх. Зн. 55.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.