Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Лисий лисого здалека бачить. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви.
2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей.
3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Він мене обував.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна.
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ).
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
