Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрукий

Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРУКИЙ"
Відомо нар. Извѣстно.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Особне нар. = особе.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.