Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрукий

Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРУКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРУКИЙ"
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Власне нар. Собственно, именно.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Рудч. Ск. II. 160. Ум. оленець.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРУКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.