Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Сякий-такий бродяг понапускав.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають.
Шуляк, -ка, м.
1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.
2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки.
3) = шульок = шулка.
4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. Ум. шулячо́к.