Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Хто в Бога вірує, рятуйте!
Жидови́на, -ни, ж. = жидівка. Ой жид іде, коня веде, а за жидом жидовина.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту.
