Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крекотень

Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕКОТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕКОТЕНЬ"
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Комперянка, -ки, ж. 1) Стебель картофля. Желех. 2) Вода, въ которой варился картофель. Желех.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.  
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕКОТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.