Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит.
Білість, -лости, ж. Бѣлизна.
Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле.
2) Гнойный.
Допекти́ Cм. допікати.
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
