Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить.
Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять.
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Прибігати, -га́ю, -єш, сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Прибігає вовчик до ополонки.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Лисича скота. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
