Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.

Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Ном. № 866. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Г. Барв. 452. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение. ЕЗ. V. 106.

Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? Камен. у. В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. І. 97. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.

Кітлик, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. Cм. кулешінник. Шух. І. 96.

Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Подъ одну стать. Конст. у. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. зробити лад. Привести въ порядокъ. Желех. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. ладом = лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.

Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. Рудч. Ск. II. 193. А ззаду молдаван лап Антося за комір. Св. Л. 140.

Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.

Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.

Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.

Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.