Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати.
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Порадувати, -дую, -єш, гл. Порадовать. Чого се так збентеживсь, нічим мабуть порадувать?
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить.
Туй I нар.
1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати.
2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Він, здається, туй-туй умре.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Шелехнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути.
