Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Над Летою бездонною та каламутною. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила?
2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Поперетягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и перетягти, но во множествѣ.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки.
