Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржанець

Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L. ЗЮЗО. I. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАНЕЦЬ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Сороматися, -маюся, -єшся, гл. = соромитися. Чуб. V. 575. Той бідний батько голодний, а попросити соромається. Грин. II. 170.
Хахольки и хахульки, -льок, ж. мн. Закоулки. По-за хахольками тинятися. Ном. № 10950. Ховається по-за хахульками. К. ЦН. 227.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.