Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. 2) Бритва.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи.
Наборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. наборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. — ті́сто. Посыпать мукой тѣсто, чтобы оно не липло къ столу.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався.
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. І признаки навіть нема теперки, що був став.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
