Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кресати

Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл. 1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. ІІІ. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Сніп. 188. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260. 3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше. Грин. III. 376. 4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Г. Барв. 347. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше. Грин. III. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕСАТИ"
Закропи́ти Cм. закропляти.
Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.
Непогожий, -а, -е. 1) Неблагопріятный. 2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая. Чуб. V. 764. 3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Просілне, -ного, с. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... просілне з ушками, з грінками і юшка. Котл. Ен. V. 14.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Росторгнути, -ну, -неш, гл. Разсѣять, развлечь. Не расторгнет моєй туги найблизша родина. Гол. III. 429.
Токарня, -ні, ж. 1) Мастерская токаря. 2) Токарный станокъ. Части: підстава — основаніе, два вертикальныхъ столбика — стовпи, соединенные вверху продолбленнымъ вдоль посрединѣ огнивом, въ которое входить вертикальный за́яць, передвигаемый въ отверстіи вдоль огнива; отъ заяца до стовпа (лѣваго отъ работника) идетъ вало́к, между однимъ концемъ котораго и заяцем вставляется обтачиваемый кусокъ дерева; валокъ приводится во вращательное движеніе ремінем — ремнемъ, нижній конецъ котораго прикрѣпленъ къ постолу — подножкѣ, а верхній къ перекладинѣ отдѣльно стоящаго стовпа, называемой жердка; въ лѣвый отъ работника столбъ вдолблена толстая дощечка решітце́, отъ которой до заяця идетъ кривуля, — на послѣднюю опирается лѣвая рука работающаго. Части подножки, придѣланной къ основанію: постіл — на него ступаетъ нога, онъ вдѣланъ въ воротило, а послѣднее концами входитъ въ двѣ жабки. Сидѣлье токаря — сіде́ць. Шух. I. 305, 306. 3) Станокъ для обточки колесныхъ ступицъ. Сумск. у.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.