Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Обсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. обіслати, -шлю, -шлеш, гл. Обсылать, обослать.
Притока, -ки, ж.
1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть.
2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто.
3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
