Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Тому добре, хто вдвох.
Утрачатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утратитися, -чуся, -тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? І навіщо во ни на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл.
1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити.
2) Поносить.
