Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. .
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Курзю-верзю! Горох молочу!
Нагля́нути Cм. наглядати ii.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені?
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія.