Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому).
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Він горілку дуже надолужа.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом.
