Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крежити

Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕЖИТИ"
Безосновний, -а, -е. Необоснованный. Галиц.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Наміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь.
Повзун, -на, м. 1) Ползунъ. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница. Лохв. у.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.