Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Висліджувати, -джую, -єш, сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. 2) Изслѣдовать.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Купальночка, -ки, ж. Купальская ночь. Тепер нічка-купальночка, — не виспалась наша панночка.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати.
Холера, -ри, ж.
1) Холера. Вони з холери повмірали.
2) Раст. Xanthium spinosum L. Cм. холерний 2.
