Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати.
Допріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допрі́ти, -прію, -єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла.
Коприва, -ви, ж. = кропива.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ.
Хавкати, -каю, -єш, гл.
1) Ѣсть съ жадностью.
2) Дышать жабрами.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода.
