Вибідувати, -дую, -єш, гл.
1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень.
2) Выстрадать.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Оцупок, -пка, м. Обрубокъ, бревно, полѣно. Попроси оцупок березини на веретена, а то й на оплінь.
Ошелест, -сту, м. = ожелест.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Коли не піп, то не микайся в ризи. 2) попови ризи. Родъ писанки. 3) = різа.
Сполонитися, -нюся, -нишся, гл. Наполниться, разлиться. Въ пѣснѣ мужъ до крови избилъ жену такъ, что — кількі сіни, кілька хата — кров сє сполонила. Cм. сповенитися.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
