Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крейдянка

Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕЙДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕЙДЯНКА"
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ). Ном. № 9256.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Запа́с, -су, м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. Ном. № 9927. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Грин. III. 604. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60. З) Принадлежности для стрѣльбы изъ огнестрѣльнаго оружія. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має. Макс.
Керсетка, -ки, ж. Верхняя женская одежда безъ рукавовъ.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Риндза, -зи, ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне: Ном. № 5770.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕЙДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.