Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Бігунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать.
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Він неристь положив на мене. Люде неристь накладали оце на мене. Cм. нересть.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье.
