Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінчик

Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Висіпатися, -паюся, -єшся, гл. — на кого. Наброситься на кого съ крикомъ, бранью. Вх. Лем. 398.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. Н. Вол. у.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.