Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінчик

Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Зміев. у. Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Мкр. Г. 31. Собаки так і гунули, та вп'ять назад. О. 1861. V. 72.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Обіймище, -ща, с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати. Чуб. V. 428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.