Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краяння

Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЯННЯ"
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його. Ном. № 8764.
Натрунник, -ка, м. = натрумник. Вх. Зн. 40.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Плутати, -таю, -єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.