Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

краяння

Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАЯННЯ"
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Підслухати Cм. підслухувати.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.