Ізт.. = іст... Cм. ст.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Прикладно нар.
1) Складно, связно. Усе так одповідає прикладно, як хлопець удатний. Пише прикладно одно до 'дного. Лаяться прикладно.
2) Примѣрно.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
