Безпутний, -а, -е.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око.
Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Закапризничать.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала.
2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила.
Посовом нар. Посовываясь. Сядеш верхи та посовом і перелізеш, щоб у воду не впасти.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць.
Скривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, причинить несправедливость. кривдили ляхи український люд.
