Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Cм. блявкати.
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. а ні гаріля. Рѣшительно ничего.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ум. половка, полівка. Половочка.
Ріпка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ріпа.
2) Родъ игры.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.
