Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривоголовий

Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВОГОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВОГОЛОВИЙ"
Бондарство, -ва, с. Бочарное ремесло.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був. О. 1862. V. 35.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВОГОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.