Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспукати

Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл. 1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПУКАТИ"
Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема. Рудч. Ск. І. 177.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L. Вх. Зн. 38.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
Русак, -ка, м. Крупная порода сельдей. Херс. г.
Усовістити Cм. усовіщувати.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.