Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінь

Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Н. п. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЬ"
Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.
Голодовий, -а, -е. Голодный. Голодовий рік. Вх. Лем. 404.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка. Желех.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.