Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб.
