Випинатися, -наюся, -єшся, сов. в. випнутися и вип'ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться впередъ. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз.
Гир меж. Подражаніе ворчанію, лаю собаки. Гир, гир, та не вкусиш.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка
Святий, -а, -е. Святой. Хліб святий. нехай мене святий хрест побє! — божба. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. — вечір. = свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. У святу неділю не сизі орли заклекотали. — письмо. Священное писаніе. 2) Святой, угодникъ божій. Як Бог не поможе, то й святі не оборонять.
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала.
Сперва, сперву, нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє.
Углиб нар. Въ глубину.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями!
