Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Гудюча розмова.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. 2) Ловеласъ.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа.
Флявора, -ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. .
