Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Гловень, -ня, м. = гловарь.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L.
Обмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. обмахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обмахиваться, обмахнуться, отмахнуться. Обмахувався, оборонявся руками.
Переїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл.
1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч.
2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду.
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки.
Роскрехтатися, -хчу́ся, -чешся, гл. Расквакаться (о лягушкахъ). Жаби иноді як роскрехчуться, все: кре, кре.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
