Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Ум. Гузни́чка.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий.
За́хищ, -щі, ж. = захист і. У въ хатѣ безъ сѣней: родъ шалаша изъ камыша или соломы, — временно замѣняетъ сѣни.
Копний, -а, -е. = коповий.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого?
2) Наслѣдственный, прирожденный. Він родовитий злодій.
3) Плодородный. Родовита земля.
