Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривити

Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося. Чуб. V. 985.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Королівський, -а, -е. Королевскій.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Скребло, -ла, с. Скребница.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.