Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Життя злиденне. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Передарувати, -ру́ю, -єш, гл. Передарить, раздарить. Передарував багато на своїм віку.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву.
Устерегти, -жу, -жеш, гл. Уберечь, укараулить. Ярчук.... і од чорта устереже, і відьму задавить. Чи встережете мене?
