Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кревно

Кревно нар. см. кревне.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕВНО"
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя. Чуб. V. 205.
Облізти Cм. облазити.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.