Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кресало

Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕСАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕСАЛО"
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно. Мик. 481.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕСАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.