Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. Наступає горда.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Cм. здвиж.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
