Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Иноді труну заквітчують калиною.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Покинути Cм. покидати.
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Anemon nemorosa.
Шишлак, -ка, м.
1) Шишка (на тѣлѣ)? На шиї у волів шишлаки отакі як картоплини.
2) Барашковая шапка.
