Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Долівли́ць нар. = долілиць.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. — иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Пільський, -а, -е. Полевой.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати.
