Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дристун

Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТУН"
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Визубень, -бня, м. Зазубрина. Рк. Левиц.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Черниг. у. Далеко вам ходити? — Та подалеко. Черниг. у.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Скрильник, -ка, м. = скринник. Сумск. у.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці. Гол. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.