Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дристун

Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТУН"
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Боязливий, боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Споживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. споживи́ти, -влю́, -виш, гл. Довольствовать, удовольствовать.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.