Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затьор

Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЬОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЬОР"
Бідаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) Cм. припірати.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТЬОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.