Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча.
Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Чужий кожух не гріє. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Окропи гріть. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Ум. йо́рочка.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського.
Освічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться.
2) Просвѣщаться, просвѣтиться.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
