Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).

Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.

Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.

Обчіркувати, -кую, -єш, сов. в. обчерка́ти, -каю, -єш и обчеркнути, -ну, -неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Ном. № 13369. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш. Грин. І. 67.

Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832.

Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.

Прияти, прия́ю, -єш, гл. 1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Ном. № 9726. Cм. сприяти. 2) Принять. Вх. Лем. 457. Я тебе маю на ніч прияти. Гн. II. 13.

Творитель, -ля, м. = творець. Шевч. ІІ. 260.

Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.