Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Домоту́р, -ра, м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ.
Рундук, -ка, м.
1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям.
2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.
