Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Ум. безталаннячко.
Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Сина жаль, а дочки ще жальніше.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Удавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот.
