Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затьорач

Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЬОРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЬОРАЧ"
Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Уман. у. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді. К. ЧР. 322.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Надівува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
Партиця, -ці, ж. 1) Лента (для украшенія). Вх. Зн. 47. 2) = крайка. Вх. Лем. 447. Ум. парти́чка. Гол. III. 712.
Припай, -паю, м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку. Рудч. Ск. II. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТЬОРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.