Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заушниця

Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Водорщаний, -а, -е. = водохрестний. Желех.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою. Рудч. Ск. II. 97.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.