Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заушниця

Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Дрокови́стий, -а, -е. Капризный, раздражительный.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Миша́стий и миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Обморочити Cм. обморочувати.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Розігрувати, -рую, -єш, сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. І. 99.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Пов. 98. Cм. таловірка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.