Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заушниця

Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Злобний, -а, -е. = злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Котл. Ен. І. 17.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Помоскалитися, -люся, -лишся, гл. Обрусѣть.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.