Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заушниця

Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУШНИЦЯ"
Відлежати Cм. відлежувати.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
Ковбасня, -ні, ж. 1) Колбасная лавка. 2) Мѣсто, гдѣ дѣлаются колбасы.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину. Левиц. Пов. 207.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Прохамаркати, -каю, -єш, гл. = прохарамаркати. Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркаю. Стор. II. 81.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Вх. Зн. 61. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати. Харьк. г.
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. ІІ. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.