Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заутеріти

Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУТЕРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАУТЕРІТИ"
Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Паньматусин, -на, -не. Принадлежащій паньматусі. Се паньматусине слово. Г. Барв. 428.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Пропоєць, -йця, м. Пьяница. Грин. III. 285.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться. ХС. VII. 424.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАУТЕРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.