Блещі, -щів, м. = блешня.
Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Умітний, -а, -е. Умѣющій.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.